http://the-book.at.ua/ Tue, 17 Apr 2012 08:59:54 GMT uCoz Web-Service <!--/U1CLEFTER1Z--><table border="0" cellpadding="10" cellspacing="0" width="100%" style="border:0px solid #D7D7D7;"><tbody><tr><td style="background:#F8F8F8;"><b></b><script type="text/javascript" src="http://the-book.at.ua/rssi/4"></script><script type="text/javascript" src="http://the-book.at.ua/rssi/2"></script><b></b><script type="text/javascript"</script>&nbsp;</td></tr></tbody></table> <!--/U1CLEFTER1Z--><table border="0" cellpadding="10" cellspacing="0" width="100%" style="border:0px solid #D7D7D7;"><tbody><tr><td style="background:#F8F8F8;"><b></b><script type="text/javascript" src="http://the-book.at.ua/rssi/4"></script><script type="text/javascript" src="http://the-book.at.ua/rssi/2"></script><b></b><script type="text/javascript"</script>&nbsp;</td></tr></tbody></table> https://the-book.at.ua/news/novinki_elektronnikh_chitalok/2012-04-17-11 ostapnew https://the-book.at.ua/news/novinki_elektronnikh_chitalok/2012-04-17-11 Tue, 17 Apr 2012 08:59:54 GMT <div><img src="https://the-book.at.ua/News/ReaderWithBooks.jpg" alt="" align="left" width="280px">Та власне, а чому? Та дуже просто, були часи коли люди зберігали інформацію на глиняних дощечках, папірусі як на носіях інформації. Але час не стоїть на місці, натомість їм прийшов папір, з’явилися газети, книги, у яких начебто й були недоліки, наприклад: дуже легко знищити, втратити, але і було дуже багато плюсів, дешевизна виготовлення, простота в обігу, просто кажучи зручність у використанні, і т.д. Тому люди і не продовжували писати на дощечках, а перейшли на папір.</div><div><br></div><div>Але прогрес не стоїть на місці, і на зміну старому прийшов більш зручний носій інформації, який поступово розвивався і до цих пір постійно розвивається. В результаті цього й одержали широке поширення електронні варіанти звичайних книг, видань, а згодом і взагалі книг існують лише в електронному варіанті, і кількість таких книг, а так само просто оцифрованих збільшується з кожним днем. Чому ж вони отримали таке розповсюдж... <div><img src="https://the-book.at.ua/News/ReaderWithBooks.jpg" alt="" align="left" width="280px">Та власне, а чому? Та дуже просто, були часи коли люди зберігали інформацію на глиняних дощечках, папірусі як на носіях інформації. Але час не стоїть на місці, натомість їм прийшов папір, з’явилися газети, книги, у яких начебто й були недоліки, наприклад: дуже легко знищити, втратити, але і було дуже багато плюсів, дешевизна виготовлення, простота в обігу, просто кажучи зручність у використанні, і т.д. Тому люди і не продовжували писати на дощечках, а перейшли на папір.</div><div><br></div><div>Але прогрес не стоїть на місці, і на зміну старому прийшов більш зручний носій інформації, який поступово розвивався і до цих пір постійно розвивається. В результаті цього й одержали широке поширення електронні варіанти звичайних книг, видань, а згодом і взагалі книг існують лише в електронному варіанті, і кількість таких книг, а так само просто оцифрованих збільшується з кожним днем. Чому ж вони отримали таке розповсюдження?</div><div>Дуже просто, це знову ж, велика кількість переваг відрізняють електронні книги від друкованих видань:</div><div>По перше саме напевно головне ціна. Приміром середня книжечка в книжковому магазині коштує близько 20-40 грн, а більш менш змістовна 50-100, я вже не кажу про різні довідники та енциклопедії.</div><div><br></div><div>Для порівняння 105 електронних книг про комп’ютери які пропонують різні сайти коштують усього 80 грн, тобто фактично парочка інша книг в магазині – 200, різницю вловили? Вигода колосальна! Чи не правда?</div><div><br></div><div>Та до того ж сучасна інформація повинна бути свіжою, і потрібної зазвичай в даний момент, тому як наука і техніка не стоїть на місці і розвивається дуже стрімкими темпами. І наприклад кілька книг які ви брали для самонавчання або просто для з’ясування кількох питань будуть через рочок другий просто не затребуваними, застарілими, і так і проведуть залишок життя на курній полиці. А тоді який був сенс за них платити такі гроші, якщо надалі їх і викинути шкода і місця займаю багато. Чого не скажеш про електронні видання, які наприклад, якщо й застаріли дуже просто закинути і забути, тому що місця займають мінімум і ціна відповідна, тобто не шкода.</div><div><br></div><div>Перевага ще в зручності пошуку, припустимо вам потрібно знайти якусь любо інформацію за ключовими словами, фразами, або виразами, навряд чи таке можна зробити із звичайною книгою, чого не скажеш про електронні варіанти книг.</div><div><br></div><div>Так само не мала зручність полягає в зручності зберігання і малому обсязі займаним електронними книгами, тобто на одному-трьох дисках вміститься рівно стільки книг скільки насилу вміститься у великі книжковій шафі, а диск можна покласти хоч в кишеню і взяти його з собою на роботу, до друзів, тобто виходить ще одна перевага: зручність не тільки в зберіганні, а й у перенесенні інформації.</div><div><br></div><div>Продовжуючи тему можна знайти просто купу плюсів електронних виданні. Ну, наприклад вам потрібний реферат за такою то темі, немає нічого простіше взяти кілька окремих глав або пунктів з електронної книги і скопіювати у Word, ніж цей текст сканувати, розпізнавати або тим більше набирати …</div><div><br></div><div>Звичайно є в електронних книг і невеликий мінус, так сказати не на світі нічого ідеального, полягає він в тому що книгу можна читати не скрізь, хоча і це не такий великий мінус наприклад тим у кого є кишеньковий ПК, ноутбук, або принтер і при необхідності дуже просто роздрукувати п’ят інший сторінок і взяти з собою знаючи, що буде час цим зайнятися.</div><div><br></div><div>Хоча не завжди цей мінус можна усунути, але тим не менш якщо врахувати що в противагу йому величезну кількість таких переваг (див. вище) то і задумаєшся, а чи так він значущий? Напевно для більшості немає, тому що комп’ютери зараз отримали просто величезне поширення, і їх кількість продовжує збільшуватися, і в більшості вже напевно є парочка інша електронних видань, журналів, книг тобто в принципі ви і самі оцінили принади і можливості, просто не звернули на увагу, адже так? Упевнений що так. Тобто все описане вище вже багато і знали, просто не здогадувалися, ну а якщо й ні, тим більше добре, будете знати. А знання це сила! Тому застосовуйте завжди і скрізь де тільки можна.</div> https://the-book.at.ua/news/vse_pro_elektronni_knigi_pljusi_minusi_fakti/2011-11-07-10 ostapnew https://the-book.at.ua/news/vse_pro_elektronni_knigi_pljusi_minusi_fakti/2011-11-07-10 Mon, 07 Nov 2011 10:28:48 GMT <div><img src="http://delo.ua/files/news_tape/images/1667/31/elektoronnye-ili-bumazhnye_166731_s1.jpg" alt="" align="left">Читатели одинаково хорошо воспринимают и электронные, и бумажные книги. Это показало первое в мире исследование этого вопроса.</div><div><br></div><div>Первое в мире исследование, проведенное в Университете имени Иоганна Гутенберга в Майнце, показало, что читатели одинаково хорошо воспринимают и электронные, и бумажные книги, сообщает MIGnews.com.</div><div><br></div><div>Такой вывод ученые сделали на основании многочисленных тестов, проведенных среди представителей разных возрастных категорий, которые читали тексты разного уровня сложности в в бумажном варианте и на экранах планшетных ПК и букридеров с технологией отображения текста E-Ink, имитирующей печать на бумаге.</div><div><br></div><div>Несмотря на то, что участники тестов утверждали, что им больше всего понравилось читать бумажные книги, по результатам опроса и энцефалограммы ученые сделали иной вывод: наи... <div><img src="http://delo.ua/files/news_tape/images/1667/31/elektoronnye-ili-bumazhnye_166731_s1.jpg" alt="" align="left">Читатели одинаково хорошо воспринимают и электронные, и бумажные книги. Это показало первое в мире исследование этого вопроса.</div><div><br></div><div>Первое в мире исследование, проведенное в Университете имени Иоганна Гутенберга в Майнце, показало, что читатели одинаково хорошо воспринимают и электронные, и бумажные книги, сообщает MIGnews.com.</div><div><br></div><div>Такой вывод ученые сделали на основании многочисленных тестов, проведенных среди представителей разных возрастных категорий, которые читали тексты разного уровня сложности в в бумажном варианте и на экранах планшетных ПК и букридеров с технологией отображения текста E-Ink, имитирующей печать на бумаге.</div><div><br></div><div>Несмотря на то, что участники тестов утверждали, что им больше всего понравилось читать бумажные книги, по результатам опроса и энцефалограммы ученые сделали иной вывод: наиболее продуктивно чтение с планшетных ПК, информация с которых воспринимается значительно легче.</div><div><br></div><div><b>Что безопасней для глаз?</b></div><div><br></div><div>При этом исследование не дало ответа на главный вопрос: в каком случае глаза читателя напрягаются и устают сильнее всего. По предварительным предположениям, мерцающие LCD-экраны в планшетных ПК дают наибольшую нагрузку на зрительный нерв, тогда как привычные нам книги и E-Ink мониторы показывают статичное изображение и их негативное воздействие значительно меньше.</div><div><br></div><div>«Плюсы ридеров в том, что можно как угодно крупно увеличить текст, чтобы не напрягать глаза, — пишет в статье о букридерах детский офтальмолог Людмила Потапова, — Но мерцающие пиксели, электромагнитное, инфракрасное излучение — это не очень хорошо. Так или иначе глаза напрягаются от мерцания, человек реже моргает. Все это вызывает привычно-избыточное напряжение внутриглазных мышц, которое впоследствии может спровоцировать синдром сухого глаза, или даже близорукость».</div><div><br></div><div><b>Рынок букридеров развивается с невероятной скоростью</b></div><div><br></div><div>Профессор Штефан Фюссель, руководивший исследованиями, полагает, что нет никаких сомнений в дальнейшем развитии электронных книг, так как они не менее удобны, чем привычные нам бумажные.</div><div><br></div><div>Несмотря на скептицизм приверженцев бумажной литературы, которых пока довольно много, рынок букридеров развивается с невероятной скоростью. По итогам 2010 года букридер Amazon Kindle был назван устройством года на церемонии вручения призов журнала T3.</div><div><br></div><div><a href="http://delo.ua/lifestyle/elektoronnye-ili-bumazhnye-knigi-bolshe-chitajut-i-kakie-bezopasnej-166731/">http://delo.ua/lifestyle/elektoronnye-ili-bumazhnye-knigi-bolshe-chitajut-i-kakie-bezopasnej-166731/</a></div> https://the-book.at.ua/news/ehlektoronnye_ili_bumazhnye_knigi_bolshe_chitajut_i_kakie_bezopasnej_dlja_glaz_issledovanie/2011-10-25-9 ostapnew https://the-book.at.ua/news/ehlektoronnye_ili_bumazhnye_knigi_bolshe_chitajut_i_kakie_bezopasnej_dlja_glaz_issledovanie/2011-10-25-9 Tue, 25 Oct 2011 13:52:49 GMT <div><img src="http://www.dw-world.de/image/0,,6528099_1,00.jpg" alt="" align="left" style="margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; ">Українські книговидавці закликали не допустити запровадження закону «Про національний культурний продукт», щоб не зашкодити книжковому ринку. Ця заява пролунала на Міжнародному книжковому форумі, що триває у Львові.</div><div><br></div><div>За словами президента Української асоціації &nbsp;видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, проблема полягає в тому, що закон немає сутності, є лише пільги за формальними критеріями: автор, видавець, редактор, видавництво та матеріали для друку мають бути винятково українськими.</div><div><br></div><div>"Але у нас є чимало людей, які пишуть чудові твори, що возвеличують державу, її націю, а ілюстрації не українські, папір - &nbsp;іноземний, тобто видавництво вже не зможе отримати повною мірою преференції. Виходить, те що працює проти держави, реалізовують на ринку за найви... <div><img src="http://www.dw-world.de/image/0,,6528099_1,00.jpg" alt="" align="left" style="margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; ">Українські книговидавці закликали не допустити запровадження закону «Про національний культурний продукт», щоб не зашкодити книжковому ринку. Ця заява пролунала на Міжнародному книжковому форумі, що триває у Львові.</div><div><br></div><div>За словами президента Української асоціації &nbsp;видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, проблема полягає в тому, що закон немає сутності, є лише пільги за формальними критеріями: автор, видавець, редактор, видавництво та матеріали для друку мають бути винятково українськими.</div><div><br></div><div>"Але у нас є чимало людей, які пишуть чудові твори, що возвеличують державу, її націю, а ілюстрації не українські, папір - &nbsp;іноземний, тобто видавництво вже не зможе отримати повною мірою преференції. Виходить, те що працює проти держави, реалізовують на ринку за найвищими пільгами, а те що на державу - ні", обурюється Афонін.</div><div><br></div><div>Наприклад, нині українські технічні книги видаються накладами меншими 500 примірників, Україна вимагає шалених інтелектуальних запозичень з сучасної технології, пояснює голова асоціації і застерігає, що ці книги можуть стати недоступними, бо на них не розповсюджуватимуться державні преференції.</div><div><br></div><div><b>Книжковий голод</b></div><div><br></div><div>Як свідчить статистика, каже Афонін, в Україні видається щороку 25 тисяч найменувань книг, обсягом до 35 мільйонів примірників, а це менше однієї книги на одного українця. Для порівняння: в багатьох країнах Європи щороку кожен мешканець купує 5-8 книг.</div><div><br></div><div>У багатьох країнах світу, зокрема і в сусідній з Україною Росії, щороку за бюджетні кошти держави закуповують до своїх бібліотечних фондів до 30 відсотків книг, що видаються на їхній території, а в Україні – жодної книги, відзначає президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Силами меценатів та місцевих громад до українських бібліотек потрапляє менше одного відсотка книг, &nbsp;тобто, якщо пересічний українець не має грошей, то і доступ до культури, який гарантовано йому Конституцією, він не отримає, підбиває підсумки Олександр Афонін.</div><div><br></div><div><i>Галина Стадник</i></div> https://the-book.at.ua/news/evoropejci_kupujut_po_5_8_knig_shhorichno_v_ukrajini_knizhkovij_golod/2011-09-19-8 ostapnew https://the-book.at.ua/news/evoropejci_kupujut_po_5_8_knig_shhorichno_v_ukrajini_knizhkovij_golod/2011-09-19-8 Mon, 19 Sep 2011 13:49:32 GMT <div><img src="https://the-book.at.ua/News/57f42yfg.gif" alt="" align="left" style="margin-top: 2px; margin-bottom: 2px; margin-left: 2px; margin-right: 2px; " width="180px">Електронні книги стають все більш популярними серед українців, відповідно і компанії виробники намагаються максимально задовольнити попит на ринку.</div><div><br></div><div>Українські виробники витісняють китайські букрідери з ринку</div><div>За даними аналітичної компанії IDC, минулого року в Україні продали близько 90 тис. букрідерів. А в першому кварталі цього року їх реалізували вже близько 35 тис., на 135% більше торішнього показника. І пристрої стають все доступнішими, пише "Фокус".</div><div><br></div><div>"На початку року їхня середня ціна становила 1820 грн., за п'ять місяців вона знизилася до 1755 гривень", - сказала виданню аналітик GfK Ukraine Валентина Печончик.</div><div><br></div><div>Одним з найбільших виробників букрідерів у світі є Kindle (США), чия доля на ринку минулого року складала понад 40%. Конкурують з ним Novle... <div><img src="https://the-book.at.ua/News/57f42yfg.gif" alt="" align="left" style="margin-top: 2px; margin-bottom: 2px; margin-left: 2px; margin-right: 2px; " width="180px">Електронні книги стають все більш популярними серед українців, відповідно і компанії виробники намагаються максимально задовольнити попит на ринку.</div><div><br></div><div>Українські виробники витісняють китайські букрідери з ринку</div><div>За даними аналітичної компанії IDC, минулого року в Україні продали близько 90 тис. букрідерів. А в першому кварталі цього року їх реалізували вже близько 35 тис., на 135% більше торішнього показника. І пристрої стають все доступнішими, пише "Фокус".</div><div><br></div><div>"На початку року їхня середня ціна становила 1820 грн., за п'ять місяців вона знизилася до 1755 гривень", - сказала виданню аналітик GfK Ukraine Валентина Печончик.</div><div><br></div><div>Одним з найбільших виробників букрідерів у світі є Kindle (США), чия доля на ринку минулого року складала понад 40%. Конкурують з ним Novle (США), Nook (США), SonyReader (Японія) та WiSEreader (Китай).</div><div><br></div><div>Українські виробники портативних книжок також відповідають на запит ринку, витісняючи китайські букрідери.</div><div><br></div><div>Лідером українського ринку електронних книг вважається PocketBook International, яка почала свій шлях в Україні в 2007 році. Тоді керівники "Української поліграфічної групи" вирішили інвестувати в випуск електронних книг.</div><div><br></div><div>Спочатку компанія (на той час вона називалася Most Publishing) інвестувала в нову справу $1,5 млн. Початкові інвестиції окупилися буквально за кілька місяців - у перший рік роботи продажу подвоювалися щомісяця. Незабаром українці об'єдналися з тайванським виробником пристроїв Netronix, і це дозволило компанії збільшити обсяг виробництва і зайняти міцні позиції на світовому ринку.</div><div><br></div><div>У 2009 році вона продала 190 тис. букрідерів, і її оборот склав близько $25 млн. У минулому році PocketBook International випустила вже 470 тис. пристроїв, і оборот компанії обчислюється сотнями мільйонів. пише видання.</div><div><br></div><div>Сьогодні PocketBook співпрацює з ще одним великим виробником - Foxconn, який виготовляє пристрої, зокрема, для Apple.</div><div><br></div><div>Ще одна українська компанія "ІТ-інфраструктура" - одна з перших в світі почала випускати пристрої з електронними чорнилами.</div><div><br></div><div>"Перша партія електронних книг складалася з 30 пристроїв. Більше наш партнер випустити не зміг про старт бізнесу. Був період, коли ми продавали більше електронних книг, ніж Sony - на той час уже відомий гравець на ринку електронних книг. Фактично ми створювали цей ринок в СНД", - розповів керівник проекту Володимир Левченко.</div><div><br></div><div>Зараз "ІТ-інфраструктура" виробляє тисячі пристроїв Lbook та "Абетка" в рік, які продаються в основному в Росії та Україні. Працівників небагато: розробляють дизайн, створюють і оновлюють програмне забезпечення не більше двох десятків осіб, багато з яких працюють поза офісом.</div><div><br></div><div>"Зараз для роботи на цьому ринку настали важкі часи: китайські виробники різко загострили конкуренцію", - розповідає Володимир Левченко.</div><div><br></div><div>Творець Lbook скаржиться на те, що зростання ринку сповільнилося, а конкуренція з китайськими букрідерами змушує знижувати маржу на пристроях. За словами експертів, на різних моделях вона складає від $10 до $40, а її зменшення виробники компенсують ростом продажів пристроїв.</div><div><br></div><div>Ще одна компанія AirOn появилася на українському ринку в 2010 році і випускає сьогодні 1,5 тисячі пристроїв в місяць. До початку наступного року AirOn планує збільшити цю цифру в півтора-два рази. Над створенням ПЗ в компанії працює близько десятка програмістів - для успішного просування електронних книг необхідно інвестувати у власні розробки. Крім цього, окремих інвестицій вимагає і сервісна підтримка, відзначає технічний директор компанії Ігор Пишкін.</div><div><br></div><div>Всього в Україні представлено до двох десятків різних торгових марок букрідерів. Але багато виробників обмежуються закупівлею пристроїв на китайських заводах і нанесенням свого логотипу. Ціна на електронні книги з прийнятною якістю стартує приблизно з $120.</div><div><br></div><div>Виробники сподіваються, що потреба в електронних книгах серед населення зростатиме. В Україні понад 4 млн. школярів і близько 2,5 млн. студентів - досить приваблива цільова аудиторія. Тому виробники надіються, що Міносвіти буде сприяти переходу навчання з друкованих книг на електронні, пише видання.</div> https://the-book.at.ua/news/ukrajinci_vzhe_kupili_sobi_35_tisjach_bukrideriv_v_2011_roci/2011-08-18-7 ostapnew https://the-book.at.ua/news/ukrajinci_vzhe_kupili_sobi_35_tisjach_bukrideriv_v_2011_roci/2011-08-18-7 Thu, 18 Aug 2011 08:06:38 GMT <div><img src="http://reporter-ua.com/sites/default/files/imagecache/big/p/2011/08/bumazhnaya_kniga.jpg" alt="" align="left" style="margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; " width="100px">Большая часть россиян читает книги, однако по-прежнему предпочитает бумажные электронным. Таковы результаты опроса, проведенного рекрутинговым порталом Superjob.ru.</div><div><br></div><div>Лишь 19% граждан страны выбирают электронные ридеры, 35% - остаются последовательными приверженцами чтения книг в бумажной обложке, сообщает BBC.</div><div><br></div><div>Когда-то Россию называли самой читающей страной. Книги были товаром дефицитным - за томиком Дюма, Диккенса или Ремарка гонялись месяцами, собирали и сдавали макулатуру, чтобы в итоге получить вожделенный томик. Обширная домашняя библиотека была не только показателем материального благосостояния семьи, но и своеобразным знаком качества. Книжные полки и шкафы как будто говорили о том, что здесь живут люди интеллиген... <div><img src="http://reporter-ua.com/sites/default/files/imagecache/big/p/2011/08/bumazhnaya_kniga.jpg" alt="" align="left" style="margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; " width="100px">Большая часть россиян читает книги, однако по-прежнему предпочитает бумажные электронным. Таковы результаты опроса, проведенного рекрутинговым порталом Superjob.ru.</div><div><br></div><div>Лишь 19% граждан страны выбирают электронные ридеры, 35% - остаются последовательными приверженцами чтения книг в бумажной обложке, сообщает BBC.</div><div><br></div><div>Когда-то Россию называли самой читающей страной. Книги были товаром дефицитным - за томиком Дюма, Диккенса или Ремарка гонялись месяцами, собирали и сдавали макулатуру, чтобы в итоге получить вожделенный томик. Обширная домашняя библиотека была не только показателем материального благосостояния семьи, но и своеобразным знаком качества. Книжные полки и шкафы как будто говорили о том, что здесь живут люди интеллигентные и думающие.</div><div><br></div><div>Читать с "наладонника" - элементарно удобнее. Он экономит место в сумке и помогает скрасить долгую дорогу до работы. Но каковы шансы электронной книги безоговорочно вытеснить бумажную? И возможно ли это?</div><div><br></div><div>Эксперты полагают, что увеличение популярности "читалок" неизбежно, но в обозримом будущем бумажная книга свои позиции не уступит. "Есть такой большой и сильный спортсмен, а есть маленький и дохлый", - говорит директор магазина электронных книг Litres Сергей Анурьев, подразумевая под первым - книгу в бумажном переплете, а под вторым - электронную.</div><div><br></div><div>Главный редактор журнала "Иностранная литература" Александр Ливергант сокрушается, что интерес к чтению бумажных книг падает, как и интерес к чтению толстых литературных журналов, столь популярных в советское время: "Шансы у электронных книг очень велики. Правда, не на то, чтобы выдавить совсем бумажную книгу, но свести ее влияние к минимуму".</div><div><br></div><div>Электронные книги россияне читают не только потому, что это модно, но и потому, что это дешево и удобно. "Из бумажных покупаю только новинки, не вышедшие в электронном формате. Два с половиной года назад купил электронную книжку, и она уже окупилась как минимум три раза"; "К сожалению, зрение оставляет желать лучшего. По этой причине я использую электронную книгу, поскольку в ней можно увеличивать размер шрифта"; "Электронные книги удобны, в устройство можно сразу много записать", - высказывают свое мнение респонденты, опрошенные порталом Superjob.ru.</div><div><br></div><div>Директор по брендингу и рекламе издательства "Эксмо" Владимир Чичирин сказал, что разделение книжного рынка примерно пополам произойдет уже в ближайшее время. "Процентов 50 рынка цифра точно займет. Три-пять лет, и цифра будет очень серьезно отбирать долю у бумажной книги. Гаджеты развиваются семимильными шагами", - подчеркнул представитель издательства. Современным издательствам, уточнил Чичирин, необходимо соответствовать требованиям рынка. "Те, которые до этого момента об этом не думали, они проиграли", - сказал Владимир Чичирин в ответ на вопрос о том, придется ли издательствам совмещать в себе функции производителя непосредственно бумажной литературы и литературы на электронных носителях.</div><div><br></div><div>Любители книг в бумажном переплете в один голос говорят об энергетике бумажной книги. Вес в руке, ощущение фактуры бумаги, шелест страниц, запах книги - все это делает ее неповторимой для читателей. Директор магазина электронных книг Сергей Анурьев скептически относится к подобным аргументам - какую книгу читать - это дело привычки, а привычки имеют свойство меняться. "Мне кажется, что брать в руки бумажную книгу, чтобы услышать шелест страниц - это как-то странно. Все равно, что брать виниловую пластинку и отказаться от магнитолы в машине или мп3-плеера на пробежке. Это умозрительная причина для чтения", - считает Анурьев. "Недавно я делал ремонт в квартире. Не помню, чтобы там было место под библиотеку. Это анахронизм и нонсенс. Места под книжные полки нет", - сказал он.</div><div><br></div><div>"Я на стороне бумажной книги. - говорит Александр Ливергант. - Но мне кажется, что судьба книги как таковой, пусть и в не очень близком будущем, не самая завидная". Молодые люди в основном предпочитают электронные носители и читают с "наладонников" - если вообще читают, объясняет Ливергант. По его мнению, серьезную литературу, требующую вдумчивого осмысленного подхода, люди все равно будут читать в бумажном варианте, чтобы иметь возможность пометить что-то на полях, выписать (именно выписать, а не перепечатать понравившуюся цитату), вернуться к запомнившемуся моменту.</div><div><br></div><div>По статистике, большинство все же отдает предпочтение не аналитике, а легкому развлекательному чтиву. 32% россиян обязательно выберут жанр "фэнтези", такого рода книги, вне зависимости от того, бумажные они или электронные, помогают им отдохнуть, отвлечься и расслабиться. Впрочем, русская классика пока не сдает свои позиции - почетное второе место и 30% поклонников. "Бронзу" удерживают книги исторического жанра, которые читают в основном мужчины.</div><div><br></div><div>А 5% жителей России, как это ни странно, не читают книг вообще. Ни бумажных, ни электронных.</div><div><br></div><div>Дмитрий Шевляков, РепортерUA</div><div><br></div><div><a href="http://reporter-ua.com/2011/08/04/skhvatka-veka-bumazhnaya-kniga-protiv-elektronnoi">http://reporter-ua.com/2011/08/04/skhvatka-veka-bumazhnaya-kniga-protiv-elektronnoi</a></div> https://the-book.at.ua/news/skhvatka_veka_bumazhnaja_kniga_protiv_ehlektronnoj/2011-08-04-6 ostapnew https://the-book.at.ua/news/skhvatka_veka_bumazhnaja_kniga_protiv_ehlektronnoj/2011-08-04-6 Thu, 04 Aug 2011 11:04:56 GMT <span style="font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 12px; color: rgb(34, 34, 34); "><p style="text-align: justify; line-height: 15px; "><strong><em><img src="http://nashkiev.ua/style/usr//image/journal/gde-i-za-skolko-povysit-skorost-chteniya/890_.jpg" alt="" align="left" width="110px" style="margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; ">«Ці добрі люди й гадки не мають, скільки праці й часу треба витратити, щоб навчитися читати. У мене на це пішло 80 років, і все ще не вважаю, що повністю досяг мети», — сказав колись великий Гете, і цілком мав рацію, адже знання літер ще не передбачає вміння швидко й глибоко читати.</em></strong></p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">Усе приходить із досвідом. Здається, чим більше літератури ми поглинаємо, тим швидше формується наша «читабельність», зростає швидкість засвоювання інформації, активізуються розумові процеси тощо. Ще років десять тому ми вірили, що так воно і є, однак сьогодні ц... <span style="font-family: Arial, Helvetica, sans-serif; font-size: 12px; color: rgb(34, 34, 34); "><p style="text-align: justify; line-height: 15px; "><strong><em><img src="http://nashkiev.ua/style/usr//image/journal/gde-i-za-skolko-povysit-skorost-chteniya/890_.jpg" alt="" align="left" width="110px" style="margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; ">«Ці добрі люди й гадки не мають, скільки праці й часу треба витратити, щоб навчитися читати. У мене на це пішло 80 років, і все ще не вважаю, що повністю досяг мети», — сказав колись великий Гете, і цілком мав рацію, адже знання літер ще не передбачає вміння швидко й глибоко читати.</em></strong></p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">Усе приходить із досвідом. Здається, чим більше літератури ми поглинаємо, тим швидше формується наша «читабельність», зростає швидкість засвоювання інформації, активізуються розумові процеси тощо. Ще років десять тому ми вірили, що так воно і є, однак сьогодні ця концепція розвитку механізмів читання безнадійно застаріла.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; "><a class="modal thumbnail zoomin-cur" href="http://dyvensvit.org/images/stories/Molochiy/march/article_14031.jpg" rel="{handler: 'image', marginImage: {x: 50, y: 50}}" style="cursor: url(http://dyvensvit.org/plugins/content/mavikthumbnails/images/zoomin.cur), pointer; text-decoration: none; color: rgb(0, 102, 0); "><img src="http://nashkiev.ua/style/usr//image/journal/gde-i-za-skolko-povysit-skorost-chteniya/890_.jpg" alt="article_14031" style="padding-top: 3px; padding-right: 3px; padding-bottom: 3px; padding-left: 3px; float: right; border-top-color: rgb(195, 195, 195); border-top-width: 1px; border-top-style: solid; border-bottom-color: rgb(195, 195, 195); border-bottom-width: 1px; border-bottom-style: solid; border-left-color: rgb(195, 195, 195); border-left-width: 1px; border-left-style: solid; border-right-color: rgb(195, 195, 195); border-right-width: 1px; border-right-style: solid; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; " align="right"></a>Якщо на початку 90-х керівники всесоюзного проекту «Техніка швидкого читання» О.Андрєєв і Л.Хромов радили щодня читати, як мінімум, дві газети, один науково-технічний журнал і 50—100 сторінок будь-якої книжки, то сьогодні нам, хто живе серед пульсуючого інформаційного потоку, протягом дня слід було б «поглинати» близько чотирьох газет, два науково-технічних журнали і, відповідно, 100—200 книжкових сторінок. Але як зробити це при хронічному браку часу? Як глибоко і повно засвоїти необхідний обсяг інформації, не затративши на неї ані зайвого часу, ані сил?</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">Фахівці кажуть, що допомогти в цьому може тільки швидкочитання — методика, яка впливає на тонкі механізми людського мозку і дозволяє при мінімальних витратах часу отримати максимально позитивний результат. Більшість необізнаних із системою гадають, що вся її автентичність зосереджена навколо банального «швидше прочитати». Але швидкочитання не має нічого спільного з поверховим сприйняттям інформації.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">На першому етапі навчання користувач системи повинен навчитися ставити перед собою цілі читання. І це не порожні слова. Адже ще знаменитий Франс казав: щоб «...перетравити знання, треба поглинати їх із апетитом». Людина повинна відвикнути від звички «заковтувати» другий абзац із тим, щоб відразу забути про перший. Крім того, наше оперативне поле зору недостатньо розширене (якщо ми дивимося на першу букву першого слова, то наступне слово, як правило, бачимо лише «фоново»), а це ще один бар'єр на шляху розвитку швидкого читання. Для порівняння можу сказати, що користувач методики, лише побіжно подивившись на будь-яку книжкову сторінку, може відразу її переказати. Або, що ще дивовижніше, всього за кілька годин він здатний освоїти 400-сторінкове видання з тим, щоб того ж дня прочитати по ньому лекцію. Неймовірно? Аж ніяк. Як бачите, сучасні методики навчання межують із фантастикою жульвернівських книжок. Знаючи механізми читання й уміючи ними керувати, будь-яка людина з будь-яким IQ може досягти таких результатів.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">Фахівці визначають поняття швидкочитання по-різному. Ще кілька десятків років тому всі користувалися розмитим висловом «швидке читання», але нині, у ритміці XXI століття, навіть рідне й одомашнене «швидкочитання» майже застаріло. Чому? Частина професіоналів, які працюють у цій галузі, вважає його занадто вузьким і обмеженим. «Особисто мені слово «швидкочитання» неприємне. Я б замінила його «швидкомисленням». Ми ж навчаємо не швидкості читання. Ми формуємо новий спосіб сприйняття, що дозволить людині йти в ногу з часом», — каже Ірина Жабська, спеціаліст вищої категорії і керівник Центру інтенсивного сприйняття інформації при Українській військово-медичній академії. У цей центр приходять люди різного віку і професій, але всі вони цінують час і розуміють актуальність знаменитого «хто володіє інформацією, той керує світом». Серед користувачів дуже багато школярів і студентів, яким катастрофічно бракує часу, бо обсяг викладання сьогоднішніх дисциплін значно перевищує можливості їх повноцінного засвоєння.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">Комусь швидкочитання подобається, а хтось ставиться до нього з підозрою. Коли я запитала керівника центру, хто найзатятіший противник викладання методики, вона без вагань відповіла, що практично будь-який учитель будь-якої школи. І це катастрофа, бо ми не можемо йти в ногу з часом, якщо не знаємо, які у цього часу швидкість і крок. Технології шкільної освіти продовжують традиції 70—80-х, що критикували поняття «швидкочитання» або, в кращому разі, дивилися на нього з посмішкою. Так, один із авторитетних журналів того часу писав: «Напевно, швидкочитання викличе революцію й в інших сферах мистецтва. Справді, навіщо витрачати 45 хвилин на виконання Сьомої симфонії Бетховена, якщо, володіючи технікою швидкості гри, навіть посередній оркестр упорається з цим завданням за одну хвилину?»</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">Цілі швидкочитання завжди були шляхетні. Психологи, лінгвісти, фізіологи, педагоги й інші вчені, не один рік розробляючи методику, прагнули змінити людське мислення і стерти уже віджилі механізми читання, що вичерпали себе щонайменше років 20 тому. Усі, напевно, пам'ятають, як учитель, щиро прагнучи нам допомогти, радив «водити пальчиком по рядках» або закривати наступне речення лінійкою, щоб ми повністю могли сконцентруватися на вузькій смузі чорних літер, не відволікаючись на наступний текст. На жаль, така «допомога» завжди була прямо протилежна справжньому «швидкомисленню». Ситуацію можна було б виправити сьогодні, але наш горезвісний консерватизм в освітніх технологіях не дає можливості поекспериментувати з методикою в державному масштабі. Сучасне українське навчання швидкого читання — це курси та малі школи, що конкурують між собою. Єдиного структурованого центру немає, а це означає, що нерідко користувачі системи змушені кочувати з однієї школи в іншу, покладаючись у своєму виборі лише на інтуїцію або силу реклами, оскільки рівень ефективності окремо узятих місць навчання «нового мислення» помітно пасує перед їх вартістю.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">У Центрі інтенсивного сприйняття інформації працюють навіть із малюками. Звісно, робота такого роду досить специфічна, оскільки вміння читати у дітей дошкільного віку має виникнути тільки як результат навчання. Але від того, яким буде цей результат, залежить дуже багато. Передусім — успішність у школі, де навантаження збільшується з кожним роком і дітям дедалі частіше пропонують факультативні заняття. Потім — інститут чи університет, кар'єрне зростання... Цей список можна продовжувати нескінченно, проте важливіше зрозуміти, що проблема справді існує й одним із варіантів її вирішення для майбутнього може бути швидкочитання.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">З чого ж почати заняття з малюком, і як сформувати у нього правильне вміння і потребу читати? Психолог Ірина Жабська розробила для 3—4-річних дітей спеціальну розвиваючу програму, в основі якої лежить захоплюючий ігровий процес. Так, діти не тільки можуть почути дзижчання бджоли, а й побачити його в буквах, причому графічні символи постійно змінюють форму, розміри, кольори, місце розташування тощо — щоб дитина змогла розрізняти їх. Крім того, малюки вчаться впізнавати односкладові слова й аналізують правильність відповіді одне одного.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">Спеціалісти центру вчать підростаюче покоління згадувати компоненти і складові заняття, оскільки «вміння згадувати важливіше за звичку запам'ятовувати, так само, як звичка сформулювати загадку важливіша за її відгадку, — вважає автор програми. — Практика свідчить, що при навчанні читання й письма такі діти вже у першому класі значно краще опановують шкільну програму».</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; ">...Швидкочитання з кожним роком стає дедалі популярнішим. Книжкові прилавки дедалі більше поповнюють методологічні посібники, підручники, рекомендації, самовчителі й інша література з цього питання. Росія вже давно випускає диски, побудовані на принципі «інформована людина — людина, котра швидко читає». А близько ста її шкіл увели технологію швидкочитання в навчальний процес. І це правильно, бо, на мій погляд, не можна іти в ногу з часом, ігноруючи швидкість цього самого часу.</p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; "><em>Вікторія Сорокопуд</em></p><p style="text-align: justify; line-height: 15px; "><strong>Джерело:</strong>&nbsp;<noindex><a rel="nofollow" target="_blank" href="http://dyvensvit.org/?go=www.dt.ua" style="text-decoration: none; color: rgb(0, 102, 0); ">Дзеркало тижня</a></noindex></p></span> https://the-book.at.ua/news/shvidkochitannja_novij_sposib_mislennja/2011-03-15-5 ostapnew https://the-book.at.ua/news/shvidkochitannja_novij_sposib_mislennja/2011-03-15-5 Tue, 15 Mar 2011 13:08:17 GMT <span style="border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; font-size: 13px; "><p style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><img src="http://reeed.ru/foto/readers/pocketbook/301/ru/5/pocketbook_301_17b.jpg" alt="" align="left" width="180px" style="border-top-style: none; border-top-width: initial; border-top-color: initial; border-bottom-style: none; border-bottom-width: initial; border-bottom-color: initial; border-left-style: none; border-... <span style="border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; font-size: 13px; "><p style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><img src="http://reeed.ru/foto/readers/pocketbook/301/ru/5/pocketbook_301_17b.jpg" alt="" align="left" width="180px" style="border-top-style: none; border-top-width: initial; border-top-color: initial; border-bottom-style: none; border-bottom-width: initial; border-bottom-color: initial; border-left-style: none; border-left-width: initial; border-left-color: initial; border-right-style: none; border-right-width: initial; border-right-color: initial; ">.txt</strong>&nbsp;– стандартний текстовий файл. Більша частина форматування буде втрачена, але книга відкриється будь-якою програмою.<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.rtf</strong>&nbsp;– текст з форматуванням, зручний для читання на компютері та роздрукування.<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.html</strong><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">l</strong>&nbsp;– гіпертекст. Може бути відкрита веб-браузером, безліччю «читалок» і редакторів.&nbsp;<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.fb2</strong>&nbsp;–&nbsp;<a href="http://www.fictionbook.org/" style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; color: rgb(0, 113, 200); ">відкритий формат</a>&nbsp;на основі XML, напряму читається програмою&nbsp;<a href="http://haali.cs.msu.ru/pocketpc/download.html.ru" style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; color: rgb(0, 113, 200); ">Haali Reader</a>&nbsp;та&nbsp;<a href="http://www.fictionbook.org/index.php/%D0%A7%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5" style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; color: rgb(0, 113, 200); ">багатьма іншими</a>. Читалки» і редактори існують для практично будь-якої ОС. Існує також програма конвертер&nbsp;<a href="http://www.gribuser.ru/xml/fictionbook/2.0/software/FB2Any.exe" style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; color: rgb(0, 113, 200); ">FB2Any</a>. Рекомендований для пристрою PocketBook.</p><p style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.lrf</strong>&nbsp;– формат, що використовується в сімействі пристроїв Sony Reader.&nbsp;<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.doc.prc</strong>&nbsp;– документи для читання на Palm (Mobi Pocket і т.п.).&nbsp;<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.pdf</strong>&nbsp;– документ Adobe Acrobat. Варіант для аркуша A4 чудово підходить для роздрукування, версія A6 підходить для читання на багатьох e-ink рідерах.&nbsp;<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.epub</strong>&nbsp;– формат, що активно просувається фірмою Adobe, заснований на HTML. Підтримується багатьма сучасними програмами и більшістю нових пристроїв. Достатньо зручно використовувати його на iPhone.&nbsp;<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.isilo3</strong>&nbsp;– спеціалізований формат для вдосконаленої&nbsp;<a href="http://www.isilo.com/" style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; color: rgb(0, 113, 200); ">программы-читалки iSilo</a>, яка доступна для багатьох платформ (Windows mobile, Palm).&nbsp;<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.rb</strong>&nbsp;– книги для спеціалізованих пристроїв Rocket e-book/REB1100.&nbsp;<br style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; "><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.lit</strong>&nbsp;– формат для програми-читалки&nbsp;<a href="http://www.microsoft.com/Reader/" style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; color: rgb(0, 113, 200); ">Microsoft Reader</a>. Програма існує для всієї лінійки Windows, крім того, вміє «читати текст книги вголос».<br><strong style="outline-style: none; outline-width: initial; outline-color: initial; border-top-width: 0px; border-right-width: 0px; border-bottom-width: 0px; border-left-width: 0px; border-style: initial; border-color: initial; border-collapse: collapse; font-family: Tahoma, Verdana, Arial; ">.acsm</strong>&nbsp;– формат, що використовується програмою Adobe Digital Editions для отримання даних активації на віддалений сервер, який використовує ці дані для отримання захищенної книги в формате PDF (або epub), котрий у разі успішної активації завантажується на Ваш комп'ютер.</p></span> https://the-book.at.ua/news/jakij_formati_elektronnikh_knig_vikoristovujutsja/2011-02-23-4 ostapnew https://the-book.at.ua/news/jakij_formati_elektronnikh_knig_vikoristovujutsja/2011-02-23-4 Wed, 23 Feb 2011 13:36:34 GMT <div><img src="https://the-book.at.ua/News/child-ebook.jpg" alt="" align="left" width="220px" style="border-top-width: 1px; border-top-style: solid; border-top-color: initial; border-bottom-width: 1px; border-bottom-style: solid; border-bottom-color: initial; border-left-width: 1px; border-left-style: solid; border-left-color: initial; border-right-width: 1px; border-right-style: solid; border-right-color: initial; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; "><b>Електронна книжка</b>, е-книга, електронна читалка (E-book device, e-book reader) - загальна назва групи вузькоспеціалізованих компактних пристроїв, призначених для відображення текстової інформації, представленої в електронному вигляді.</div><div><br></div><div>Головною відмінністю цієї групи пристроїв від КПК, планшетних комп'ютерів чи субноутбуків є обмежена функціональність при суттєво довшому часі автономної роботи.</div><div><br></div><div>Порівняння електронних книг з паперовими книжками</div><div><br></div><div... <div><img src="https://the-book.at.ua/News/child-ebook.jpg" alt="" align="left" width="220px" style="border-top-width: 1px; border-top-style: solid; border-top-color: initial; border-bottom-width: 1px; border-bottom-style: solid; border-bottom-color: initial; border-left-width: 1px; border-left-style: solid; border-left-color: initial; border-right-width: 1px; border-right-style: solid; border-right-color: initial; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; "><b>Електронна книжка</b>, е-книга, електронна читалка (E-book device, e-book reader) - загальна назва групи вузькоспеціалізованих компактних пристроїв, призначених для відображення текстової інформації, представленої в електронному вигляді.</div><div><br></div><div>Головною відмінністю цієї групи пристроїв від КПК, планшетних комп'ютерів чи субноутбуків є обмежена функціональність при суттєво довшому часі автономної роботи.</div><div><br></div><div>Порівняння електронних книг з паперовими книжками</div><div><br></div><div><b>Переваги:</b></div><div><ul><li><i>У електронній книжці реалізований механізм пошуку по тексту, перехід по гіперпосиланнях, відображення тимчасових виділень і зауважень</i></li><li><i>Один пристрій може містити сотні і тисячі книг. Е-рідери значно простіше транспортувати порівняно з друкованими книжками (за рахунок меншої ваги і розмірів).</i></li><li><i>Можна динамічно змінювати шрифт і розмір шрифту</i></li><li><i>Електронний рідер дозволяє відображати анімовані малюнки, мультимедійні кліпи і відтворювати аудіо-книжки та mp3-файли.</i></li><li><i>У той час, як пристрій для читання електронних книг коштує значно дорожче однієї книги, електронні тексти коштують дешевше, ніж їхні паперові аналоги</i></li><li><i>Вбудовані програми-синтезатори мови дозволяють озвучувати тексти</i></li><li><i>Розповсюдження та пошук електронних книг вимагає істотно менших витрат, ніж їх паперових аналогів</i></li><li><i>Використання е-читалок зменшує шкоду, що завдається екології, оскільки при виробництві (на відміну від їх друкованих аналогів) «економиться» велика кількість паперу</i></li></ul></div><div><b>Недоліки:</b></div><div><br></div><div><ul><li><i>Пристрої для читання е-книг більш чутливі до фізичного впливу, ніж друковані книги</i></li><li><i>Пристрої на сьогоднішній день мають високу вартість, еквівалентну 50-100 друкованим книгам</i></li><li><i>Деякі видавці не випускають електронні читалки паралельно із паперовими, що призводить до значної затримки появи електронних варіантів.</i></li><li><i>В електронних книгах часто використовується DRM і навіть можливість виробника дистанційно видаляти інформацію з пристроїв користувачів.</i></li><li><i>Пристрої для читання електронних книг не можуть працювати без своєчасної підзарядки, проте на сьогоднішній день це найменш енергоспоживаючі пристрої, здатні на автономну роботу аж до місяця часу.</i></li><li><i>Контрастність зображення поки що нижча, ніж у звичайного паперу.</i></li></ul></div><div>Починаючи з 2007 року ринок читалок е-книжок переживає бурхливий ріст у зв'зку з появою екранів, розрозблених на основі технології <a href="http://the-book.at.ua/news/elektronnij_papir/2011-01-26-2">електронного паперу</a>.</div> https://the-book.at.ua/news/elektronna_knizhka/2011-01-26-3 ostapnew https://the-book.at.ua/news/elektronna_knizhka/2011-01-26-3 Wed, 26 Jan 2011 13:37:03 GMT <div><b><img src="https://the-book.at.ua/News/e-paper.svg_0.png" alt="" align="left" style="border-top-width: 1px; border-top-style: solid; border-top-color: initial; border-bottom-width: 1px; border-bottom-style: solid; border-bottom-color: initial; border-left-width: 1px; border-left-style: solid; border-left-color: initial; border-right-width: 1px; border-right-style: solid; border-right-color: initial; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; ">Електронний папір</b> (англ. e-paper, electronic paper; також електронне чорнило, англ. e-ink) - технологія відображення інформації, яка імітує звичайне чорнило на папері.</div><div><br></div><div>На відміну від традиційних рідкокристалічних екранів, у яких використовується просвічення матриці для формування зображення, електронний папір формує зображення у відбитому світлі, як звичайний папір і може відображати текст і графіку необмежено довго, не споживаючи при цьому електроенергію, а також дозволяє змінювати зображення в процес... <div><b><img src="https://the-book.at.ua/News/e-paper.svg_0.png" alt="" align="left" style="border-top-width: 1px; border-top-style: solid; border-top-color: initial; border-bottom-width: 1px; border-bottom-style: solid; border-bottom-color: initial; border-left-width: 1px; border-left-style: solid; border-left-color: initial; border-right-width: 1px; border-right-style: solid; border-right-color: initial; margin-top: 3px; margin-bottom: 3px; margin-left: 3px; margin-right: 3px; ">Електронний папір</b> (англ. e-paper, electronic paper; також електронне чорнило, англ. e-ink) - технологія відображення інформації, яка імітує звичайне чорнило на папері.</div><div><br></div><div>На відміну від традиційних рідкокристалічних екранів, у яких використовується просвічення матриці для формування зображення, електронний папір формує зображення у відбитому світлі, як звичайний папір і може відображати текст і графіку необмежено довго, не споживаючи при цьому електроенергію, а також дозволяє змінювати зображення в процесі використання.</div><div><br></div><div>Потенціал технології надзвичайно великий, його можна порівняти з переходом від елетронно-променевих дисплеїв до рідкокристалічних: інтеграція технології з сонячними батареями дасть людству у найближчому майбутньому такий же масовий, вічний і зручний пристрій як бухгалтерський калькулятор.</div><div><br></div><div>На відміну від звичної плоскої панелі дисплею, що використовує підсвітку для освітлення пікселів, електронний папір відображає світло наче звичайний папір і здатний освічувати текст та зображення без додаткової електрики, дозволяючи потім змінити зображення.</div><div><br></div><div>Електронний папір був розроблений для подолання недоліків комп'ютерних моніторів. Наприклад, від підсвітки рідкокристалічних моніторів імпульсними газорозрядними лампами, людське око може швидко втомлюватися, в той час як електронний папір відбиває світло як звичайний листок паперу. Кут огляду у нього значно більший, ніж у рідкокристалічних моніторів. Електронний папір легкий і надійний, а дисплеї на його основі можуть бути гнучкими, хоч і не настільки як звичайний папір.</div><div><br></div><div>Е-папір вважається більш зручним для читання на відміну від стандартних дисплеїв. З дисплею</div><div>е-паперу можна читати при прямому сонячному світлі без впливу на чіткість.</div><div><br></div><div>Електронний папір був вперше розроблений в дослідницькому центрі компанії Ксерокс в Пало Альто (англ. Xerox's Palo Alto Research Center) Ніком Шерідоном (англ. Nick Sheridon) в 1970-х роках. Перший електронний папір, названий Гірікон (англ. Gyricon), складався з поліетиленових сфер від 20 до 100 мкм в діаметрі. Кожна сфера складалася з негативно зарядженої чорної і позитивно зарядженої білої половини. Всі сфери поміщали в прозорий силіконовий листок, який заповнювався маслом, щоб сфери вільно оберталися. Полярність напруги, що подавалася на кожну пару електродів визначала яким боком повернеться сфера, надаючи таким чином білий або чорний колір точці на дисплеї.</div><div><br></div><div>Е- папір не слід плутати з цифровим папером, що є підкладкою для створення написаних від руки цифрових документів цифровою ручкою.</div><div><br></div><div><b>Електронне чорнило</b></div><div><br></div><div>У 1990-х роках Джозеф Якобсон (Joseph Jacobson) винайшов інший тип електронного паперу. Згодом він заснував корпорацію Е-Інк (E Ink Corporation), яка, спільно з Philips, через два роки розробила і вивела цю технологію на ринок.</div><div><br></div><div>Принцип дії був таким: в мікрокапсули, заповнені забарвленим маслом, були поміщені електрично-заряджені білі частинки. У старіших версіях проводка контролювала чи будуть білі частинки вгорі капсули (щоб вона була білою для того, хто дивиться), чи внизу (той хто дивиться побачить колір масла). Це було фактично використання вже добре знайомої електрофоретичної (англ. electrophoretic) технології відображення, але використання капсул дозволило зробити дисплей з використанням гнучких пластикових аркушів замість скла.</div><div>Для його створення існує кілька різних технологій, деякі з яких використовують пластичний нижній шар і електроніку, так що дисплей виглядає гнучким.</div><div><br></div><div><b>Багатоколірний (поліхромний) електронний папір</b></div><div><br></div><div>Принцип дії багатоколірного електронного паперу, що використовує світлофільтри.</div><div><br></div><div>Звичайний кольоровий електронний папір складається з тонких забарвлених оптичних фільтрів, які додаються до монохромного дисплею, описаного вище. Безліч крапок розбиті на тріади, як правило, складаються з трьох основних кольорів: блакитного, пурпурового і жовтого (CMY) (на відміну від моніторів (RGB), електронний папір працює в відбитому світлі, а не випромінюваному). Кольори тоді формуються так само як і в інших дисплеях.</div><div><br></div><div><b>Недоліки</b></div><div><br></div><div>На даний час дисплеї на основі електронного паперу мають дуже великий час оновлення у порівнянні з РК-моніторами. Це не дозволяє виробникам використовувати складні інтерактивні додатки (анімоване меню, курсор миші або скролінг), які широко поширені на КПК. Найбільше це позначається на здатності електронного паперу показувати збільшену версію великого тексту або зображення на маленькому екрані.</div> https://the-book.at.ua/news/elektronnij_papir/2011-01-26-2 ostapnew https://the-book.at.ua/news/elektronnij_papir/2011-01-26-2 Wed, 26 Jan 2011 13:28:03 GMT