Електронний папір (англ. e-paper, electronic paper; також електронне чорнило, англ. e-ink) - технологія відображення інформації, яка імітує звичайне чорнило на папері.

На відміну від традиційних рідкокристалічних екранів, у яких використовується просвічення матриці для формування зображення, електронний папір формує зображення у відбитому світлі, як звичайний папір і може відображати текст і графіку необмежено довго, не споживаючи при цьому електроенергію, а також дозволяє змінювати зображення в процесі використання.

Потенціал технології надзвичайно великий, його можна порівняти з переходом від елетронно-променевих дисплеїв до рідкокристалічних: інтеграція технології з сонячними батареями дасть людству у найближчому майбутньому такий же масовий, вічний і зручний пристрій як бухгалтерський калькулятор.

На відміну від звичної плоскої панелі дисплею, що використовує підсвітку для освітлення пікселів, електронний папір відображає світло наче звичайний папір і здатний освічувати текст та зображення без додаткової електрики, дозволяючи потім змінити зображення.

Електронний папір був розроблений для подолання недоліків комп'ютерних моніторів. Наприклад, від підсвітки рідкокристалічних моніторів імпульсними газорозрядними лампами, людське око може швидко втомлюватися, в той час як електронний папір відбиває світло як звичайний листок паперу. Кут огляду у нього значно більший, ніж у рідкокристалічних моніторів. Електронний папір легкий і надійний, а дисплеї на його основі можуть бути гнучкими, хоч і не настільки як звичайний папір.

Е-папір вважається більш зручним для читання на відміну від стандартних дисплеїв. З дисплею

е-паперу можна читати при прямому сонячному світлі без впливу на чіткість.

Електронний папір був вперше розроблений в дослідницькому центрі компанії Ксерокс в Пало Альто (англ. Xerox's Palo Alto Research Center) Ніком Шерідоном (англ. Nick Sheridon) в 1970-х роках. Перший електронний папір, названий Гірікон (англ. Gyricon), складався з поліетиленових сфер від 20 до 100 мкм в діаметрі. Кожна сфера складалася з негативно зарядженої чорної і позитивно зарядженої білої половини. Всі сфери поміщали в прозорий силіконовий листок, який заповнювався маслом, щоб сфери вільно оберталися. Полярність напруги, що подавалася на кожну пару електродів визначала яким боком повернеться сфера, надаючи таким чином білий або чорний колір точці на дисплеї.

Е- папір не слід плутати з цифровим папером, що є підкладкою для створення написаних від руки цифрових документів цифровою ручкою.

У 1990-х роках Джозеф Якобсон (Joseph Jacobson) винайшов інший тип електронного паперу. Згодом він заснував корпорацію Е-Інк (E Ink Corporation), яка, спільно з Philips, через два роки розробила і вивела цю технологію на ринок.

Принцип дії був таким: в мікрокапсули, заповнені забарвленим маслом, були поміщені електрично-заряджені білі частинки. У старіших версіях проводка контролювала чи будуть білі частинки вгорі капсули (щоб вона була білою для того, хто дивиться), чи внизу (той хто дивиться побачить колір масла). Це було фактично використання вже добре знайомої електрофоретичної (англ. electrophoretic) технології відображення, але використання капсул дозволило зробити дисплей з використанням гнучких пластикових аркушів замість скла.

Для його створення існує кілька різних технологій, деякі з яких використовують пластичний нижній шар і електроніку, так що дисплей виглядає гнучким.

Принцип дії багатоколірного електронного паперу, що використовує світлофільтри.

Звичайний кольоровий електронний папір складається з тонких забарвлених оптичних фільтрів, які додаються до монохромного дисплею, описаного вище. Безліч крапок розбиті на тріади, як правило, складаються з трьох основних кольорів: блакитного, пурпурового і жовтого (CMY) (на відміну від моніторів (RGB), електронний папір працює в відбитому світлі, а не випромінюваному). Кольори тоді формуються так само як і в інших дисплеях.

На даний час дисплеї на основі електронного паперу мають дуже великий час оновлення у порівнянні з РК-моніторами. Це не дозволяє виробникам використовувати складні інтерактивні додатки (анімоване меню, курсор миші або скролінг), які широко поширені на КПК. Найбільше це позначається на здатності електронного паперу показувати збільшену версію великого тексту або зображення на маленькому екрані.