 Українські книговидавці закликали не допустити запровадження закону «Про національний культурний продукт», щоб не зашкодити книжковому ринку. Ця заява пролунала на Міжнародному книжковому форумі, що триває у Львові.
За словами президента Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, проблема полягає в тому, що закон немає сутності, є лише пільги за формальними критеріями: автор, видавець, редактор, видавництво та матеріали для друку мають бути винятково українськими.
"Але у нас є чимало людей, які пишуть чудові твори, що возвеличують державу, її націю, а ілюстрації не українські, папір - іноземний, тобто видавництво вже не зможе отримати повною мірою преференції. Виходить, те що працює проти держави, реалізовують на ринку за найвищими пільгами, а те що на державу - ні", обурюється Афонін.
Наприклад, нині українські технічні книги видаються накладами меншими 500 примірників, Україна вимагає шалених інтелектуальних запозичень з сучасної технології, пояснює голова асоціації і застерігає, що ці книги можуть стати недоступними, бо на них не розповсюджуватимуться державні преференції.
Книжковий голод
Як свідчить статистика, каже Афонін, в Україні видається щороку 25 тисяч найменувань книг, обсягом до 35 мільйонів примірників, а це менше однієї книги на одного українця. Для порівняння: в багатьох країнах Європи щороку кожен мешканець купує 5-8 книг.
У багатьох країнах світу, зокрема і в сусідній з Україною Росії, щороку за бюджетні кошти держави закуповують до своїх бібліотечних фондів до 30 відсотків книг, що видаються на їхній території, а в Україні – жодної книги, відзначає президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів. Силами меценатів та місцевих громад до українських бібліотек потрапляє менше одного відсотка книг, тобто, якщо пересічний українець не має грошей, то і доступ до культури, який гарантовано йому Конституцією, він не отримає, підбиває підсумки Олександр Афонін.
Галина Стадник
|